Я вдячна Богу за своє життя!

За те, що сію зерна я науки.

За те, що є, й за те, чого нема.

За те, що дітям я знання даю у руки.

За долю вчительську – солодко-гірку,

За всі мої польоти і падіння.

За те, що я роками в школу йду,

За те, що дітям я даю благословіння.

Що варта я, як вчитель у житті

Без результатів моєї учениці,

Без добрих справ, що роблять дітлахи,

Що проростають, мов поля пшениці.

Я не дарма прожила це життя,

Бо хтось від мене взяв моє насіння.

І проростив у власному житті,

А не закидав байдужості камінням.

Духовний хліб несуть вони в життя.

Хто сіє, а хто жне - у кого як виходить,

Та слово вчителя святе,

Мов теорему мудрості виводять.

За плечима сивіють мої роки.

Міняється все із роками,

А  вчительська праця  у дітях цвіте,

І славиться людством віками.